Вони є найнадійнішими помічниками батьків, які завжди прийдуть посидіти з дитиною або навіть візьмуть її до себе, і на перше прохання погоджуються довести маленького школяра до будинку. Вони не лише не вимагають матеріальної винагороди, а й купують вашій дитині подарунки. Хто ці святі люди? Це старше покоління - бабусі й дідусі.
Бабуся... Як багато всього в цьому слові для кожного з нас.
Затишок і мудрість, терпіння і розуміння, турбота за нас і наших дітей. Хто завжди виручить і посидить з дитиною, хто приготує найсмачніший торт на день народження? Звичайно ж, бабуся. Але незважаючи на той внесок, який вносить старше покоління у виховання онуків, приходить час, коли потрібно зупинитися і почати лімітувати відносини між бабусею і Вашими дітьми. Наша стаття про те, чому відбувається така ситуація, і як запобігти роздробленню ідеалів дитини.
Особливості виховання дитини бабусею
Не можна недооцінювати роль старшого покоління в сімейному вихованні. Але виховання дитини бабусею має плюси і мінуси.
З позитивного важливо відзначити беззастережну любов. Бабусі не впадають у сказ від розсипаної муки по всій кухні під час кулінарного дебюту або розмазаній гуаші по підлозі. Завдяки цьому дитина виростає творчою і впевненою у собі. Вони балують онуків, співають їм пісні, читають тоннами книжки перед сном, тим самим і показуючи суть безумовної любові. Бабусі готові гуляти з дитиною до переможного, вони не поспішають, як вічно це роблять молоді мами, що нікуди не встигають, тому і діти ростуть гармонійніші і здоровіші.
Виховання онука бабусею має і негативні моменти: дитина потрапляє в атмосферу вседозволеності. Їй дозволяється їсти печиво в необмеженій кількості, не прибирати за собою і навіть бути грубою у спілкуванні. Тобто все, що забороняла мама, з бабусею проходить на ура! Повертаючись додому, дитина за інерцією продовжує вести себе так само, у відповідь зустрічаючи невдоволення батьків. Таким чином маленька людина потрапляє в стан дезорієнтації. Бабуся у цьому випадку не винна, але посприяла процесу.
Типи бабусиного виховання
У наш час виховання бабусь проявляється у найрізноманітніших формах. Це може бути дуже сильна опіка, незаперечний авторитет і сильна життєва позиція, що затьмарює батьківську. А може бути вкрай ліберальне ставлення до виховання дитини, вседозволеність і зайва м'якість.
Протилежністю стає авторитарний стиль виховання, в якому роль батьків на себе повністю бере старше покоління, виходячи з того факту, що у них більше досвіду. Протилежність авторитарному стилю - демократичний, в якому бабуся - це світоч миролюбності і ласки, який не йде на спротив батьківським рішенням.
В обох випадках головний момент, який не повинні втратити мами і тати, полягає в тому, щоб бабусина допомога у вихованні не перетворилася в особистісний контроль усього виховного процесу. Тому, відправляючи дитину на літо «в село», не забувайте про те, щоб отримати коментар від сина чи дочки. Як все пройшло, чому він навчився. Поговоріть із бабусею на тему того, як вона бачить подальший розвиток Вашої дитини, чому вона вважає його найкращим.
Однозначно, з бабусею важко сперечатися про виховання, а ще важче в чому-небудь переконати. Але, тим не менш, не варто ігнорувати досвід бабусі з дідусем. Намагайтеся почути їхні поради і винести з цього максимальну користь для себе і дітей.
Наважуючись піти на суперечку, спробуйте описати свою точку зору і намагайтеся, щоб Ваші аргументи були досить вагомими для старшого покоління.
Конфлікти у вихованні між мамою і бабусею
Роль бабусі у вихованні дуже важлива. Є обставини, коли дитина постійно живе з бабусею і дідусем, а мама, наприклад, після розлучення влаштовує своє особисте життя, живе в іншому місті і приїжджає лише в гості. У такому випадку бабуся - жертва обставин, вона віддає онукові або внучці всю себе, але замінити маму вона не в силах. У таких умовах дитина виростає з рядом прихованих комплексів. У хлопчиків можуть виникнути проблеми у спілкуванні з протилежною статтю. Вони можуть навіть в подальшому не створити свою сім'ю. Дівчата з великою ймовірністю повторюють долю мами, не розуміючи, чому треба витрачати час на власну дитину, якщо є бабуся. У цьому випадку бабусине виховання не дуже добре впливає на подальше житті онука чи онучки.
Що ж робити? Виховувати дітей самим, не кидати їх на бабусь, намагатися знаходити золоту середину.
Коли треба обмежити спілкування із бабусею?
Запобіжний захід спілкування з бабусею не завжди необхідний. Але якщо Ви помічаєте надто сильний тиск з її боку, який йде врозріз з Вашими установками, будьте обережні. М'яко домовтеся з бабусею і онуками з приводу майбутніх зустрічей, і того, як часто вони будуть проходити. Як Ви самі розумієте, не варто говорити про обмеження спілкування безпосередньо. Це може сильно травмувати або образити бабусю, тому варто знайти гідний привід, чому спілкування з онуками стане менше.
Бабусі й дідусі люблять онуків беззастережно - низький їм за це уклін. Але не варто забувати, що батьків у житті дитини має бути багато. Головна кар'єра мами і тата - це виховати і виростити самостійних, впевнених в собі дітей, а бабусі й дідусі лише допомагають в цьому. Найкращий варіант - обопільне вигідне співробітництво двох поколінь.
